Ridna maty moya (Рідна мати моя)

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов'їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Dearest Mother of Mine

Dearest Mother of Mine, you had many sleepless nights

You led me to the fields next to the village

And on my long journey, you saw me off at dawn

And gave me an embroidered towel for luck

And on my long journey, you saw me off at dawn

And gave me an embroidered towel for luck and destiny

Let the dewy road blossom on it

Along with the green glens and groves full of nightingales

And your faithful, kind, motherly smile

And your sad, dear eyes

And your faithful, kind, motherly smile

And your sad, dear, blue eyes

I'll take this towel, and unfold it as if destiny

In the quiet, rustling meadows, and chirping oak-woods

And on this little towel, will live the familiar pain

My childhood, separation, and unconditional love

And on this little towel, will live all the familiar pain

My childhood, separation, and your motherly love